До початку повномасштабного вторгнення Ольга жила у Токмаку Запорізької області, де самотужки виховувала трирічного сина. У 2022 році масові обстріли змусили її переїхати до Полтавської області, у село Веприк Гадяцького району. «Звісно, я сумую за домом, але поки що залишатимусь у Гадячі, — каже вона. — Люди тут привітні, син звикає до тиші без вибухів».

На новому місці Ольга почала шукати роботу. Візит до Гадяцького центру зайнятості відкрив для неї можливість навчатися на слюсарку з ремонту колісних транспортних засобів у Гадяцькому вищому професійному аграрному училищі. Це саме те, про що вона мріяла змалку: захоплення технікою їй передав дідусь, водій у фермерському господарстві.

Дехто намагався відмовити Ольгу, мовляв, це «нежіноча» професія. Але вона не зважала: «Я маю чітку ціль опанувати цю професію і стати справжньою спеціалісткою».

Ольга відмінно завершила навчання, здобула кваліфікацію автослюсарки й зараз активно шукає роботу в Гадячі. Наступний крок — підвищити кваліфікацію на додаткових курсах і, зрештою, відкрити власну майстерню.

«Я вдячна за цю можливість. Дорослим нечасто випадає шанс здобути нову професію. Для мене це не лише робота, що приносить задоволення, а й реальний внесок у відбудову країни», — підсумовує вона.

Навчання проводилося в межах проєкту «Навчання заради змін», який реалізує ГО Український професійний розвиток у межах Skills4Recovery.