Історії успіху назад

Артем Кравченко: перша професія в 38 років

Артем Кравченко: перша професія в 38 років

«Через певні обставини я не зміг здобути професію після школи. Тепер я ніби повертаю цей борг перед собою — навчаюся. Я матиму професію і це найкраща мотивація мріяти про майбутнє»,

каже Артем Кравченко, учасник проєкту «Навички для інклюзивності» з Харкова

Артем має порушення зору з дитинства, але завжди прагнув бути незалежним. Після школи він одразу пішов працювати і має великий досвід роботи в торгівлі та сфері послуг, був продавцем-консультантом і комірником.

Та все змінила повномасштабна війна. Напередодні вторгнення його батько, також людина з інвалідністю, отримав інсульт. Тому Артем вирішив виїхати разом із ним із Харкова.

Вони опинилися в Польщі. Щоб мати, де й за що жити, чоловік знайшов роботу оператором виробничої лінії на заводі з виробництва автомобільних деталей. Там він уперше почав працювати з металом. Цей досвід настільки його зацікавив, що після повернення до України Артем вирішив здобути професію в промисловій сфері.

«Вже восени 2023 року ми з батьком повернулися додому. Він дуже сумував за Україною, за рідним містом. За кордоном йому було важко адаптуватися, і я вирішив, що ми мусимо бути вдома. За пів року після приїзду тато помер. А я зрозумів, що маю жити далі й рухатися вперед. Я вирішив здобути освіту. Завжди мріяв мати професію, і тепер був готовий це зробити», — каже Артем.

Коли він побачив оголошення в соціальних медіа про набір на навчання в Харківському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості за фахом «Токар», то одразу подав заявку.

Одногрупники Артема під час практичного навчання

Сьогодні Артем проходить виробничу практику на місцевому підприємстві та багато працює за верстатом.

«Мені дуже подобається токарська справа, бо я одразу бачу, що створюю. Мої зусилля трансформуються в щось реальне. Щобільше, сприймаю цей процес як медитацію. Хочу проявити себе як гарний спеціаліст і отримати пропозицію роботи», — ділиться Артем.

Він переконаний: навчатися ніколи не пізно, якщо людина має мету й бажання змінювати своє життя.

Довідково

Навчання проходило в межах проєкту «Навички для інклюзивності: навчання на робочому місці для активізації вразливих груп», що впроваджується ГО «Український професійний розвиток» за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яка реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL).

Проєкт спрямований на розширення можливостей людей з інвалідністю та тих, хто звільнився з військової служби, активізацію та реінтеграцію їх на ринку праці за допомогою програм перекваліфікації в галузях економіки, що мають відношення до відновлення попиту та відповідають кваліфікації цільових груп людей.