Як заклади профосвіти запускають кваліфікаційні центри
«Є люди, які вже вміють працювати, але не мають документа. Кваліфікаційний центр дає змогу швидко це підтвердити й фактично одразу вивести людину на ринок праці»,
пояснює Людмила Бялік, менторка проєкту «Профосвіта: Автономія Майбутнього» в межах Skills4Recovery
Реформа професійної освіти в Україні змінює підхід до підтвердження кваліфікацій. Відтепер випускники мають проходити незалежне оцінювання у кваліфікаційних центрах, а люди, які здобули навички поза формальною освітою, отримують можливість швидко підтвердити їх і вийти на ринок праці.
Для бізнесу це можливість отримати фахівців із підтвердженими навичками. Для людей — швидше знайти роботу або змінити професію без повторного навчання з нуля. А для закладів освіти — нова роль і додаткове джерело фінансової стійкості.
Підтримати заклади в цих змінах покликаний проєкт «Профосвіта: Автономія Майбутнього» (ПАМ) у межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery. Зокрема, 23 заклади профосвіти з 16 регіонів України працювали з менторами над посиленням автономії: від заснування наглядових рад та оновлення навчальних програм до впровадження цифрових інструментів та підготовки документації для подальшого впровадження програм енергоефективності.
Менторка проєкту ПАМ, завідувачка відділенням Рівненського технічного фахового коледжу Національного університету водного господарства та природокористування Людмила Бялік разом із двома закладами профосвіти в Івано-Франківську та Львові працювала саме над створенням кваліфікаційних центрів.
Джерело: Івано-Франківський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості
Івано-Франківськ: кваліфікаційний центр для операторів котелень та машиністів котлів
Для Івано-Франківського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості запуск кваліфікаційного центру став стратегічним рішенням.
«Ми розуміли, що це може стати нашою сильною стороною. Якщо зробити це якісно, це дасть нам можливість не просто залишитися на ринку, а й посилити свою позицію», — розповідає директор закладу Олег Яцюк.
На практиці реалізація виявилася складнішою, ніж очікувалося. Нормативна база задає рамку, але не пояснює, як діяти в деталях. Найбільші труднощі виникали саме в підготовці процедур оцінювання та документів для акредитації.
«З тих документів, які є на сайті Національного агентства кваліфікацій, нам би не вдалося це зробити. Там є купа нюансів, яких ти ніде не прочитаєш», — каже керівник закладу.
Ключовою стала менторська підтримка в межах проєкту. Разом із менторкою Людмилою Бялік команда визначила перші кваліфікації: «оператор котельні та машиніст котлів», які є критично важливими для інфраструктури.
Паралельно вирішували і практичні питання: пошук виробничої бази для оцінювання та залучення оцінювачів із підприємств. Команді вдалося підготувати та подати заявку на акредитацію до Національного агентства кваліфікацій, яка наразі перебуває на розгляді.
Джерело: Львівське вище професійне училище комп’ютерних технологій та будівництва
Львів: кваліфікаційний центр для операторів з обробки інформації та програмного забезпечення
У Львівському вищому професійному училищі комп’ютерних технологій та будівництва ідея створення кваліфікаційного центру була давно, але не вистачало практичного досвіду для її реалізації.
«Ми не мали достатнього досвіду. І не до кінця розуміли, як це правильно зробити, щоб воно реально працювало», — пояснює заступник директора з навчально-виробничої роботи Сергій Хиль.
Команда обрала прагматичний підхід: почати з професії, де вже є ресурси й попит, зокрема оператора з обробки інформації та програмного забезпечення.
Разом із менторкою вони вибудували повну систему роботи центру: розробили процедури оцінювання, контрольно-оцінювальні матеріали, оновили внутрішні документи та сформували команду оцінювачів. Важливою частиною стало також забезпечення відкритості: на сайті закладу розміщено інформацію про процедури та вимоги.
Регулярні менторські сесії допомогли рухатися системно й без затримок.
«Це дуже дисциплінувало. Коли ти знаєш, що через два тижні маєш показати результат, ти рухаєшся значно швидше. І багато речей не відкладаються. Це була жива комунікація. Можна було написати, уточнити, отримати швидку відповідь. І складні речі пояснювалися простими словами. Це дуже допомогло пройти весь процес без зайвих затримок», — розповідає Сергій Хиль.
Заявка на акредитацію центру також перебуває на розгляді, а команда вже планує розширювати напрями під потреби ринку праці.
Довідково
Проєкт «Профосвіта: Автономія Майбутнього» впроваджує ГО EasyBusiness за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яку реалізує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ Ukraine) GmbH та Solidarity Fund PL in Ukraine (SFPL).
Оригінал статті доступний за посиланням: https://rubryka.com/blog/yak-proftehy-zapuskayut-kvalifikatsijni-tsentry/