5 серпня під час офіційного заходу Конфедерації Будівельників України з нагоди Дня будівельника представили Дорожню карту розвитку кадрової спроможності будівельного сектору України 2026–2030. Документ пропонує комплекс практичних рішень для подолання дефіциту кваліфікованих працівників і створення сталої системи їх підготовки відповідно до потреб галузі.
Будівельний сектор — один із ключових рушіїв економічного відновлення України. Відбудова житла, соціальних об'єктів, транспортної та інженерної інфраструктури й надалі збільшуватиме попит на кваліфікованих працівників. Водночас сектор уже відчуває гострий кадровий дефіцит: за оцінками дослідження, проведеного компанією CBR на замовлення Skills4Recovery у лютому–травні 2026 року, сьогодні доступна лише близько половини необхідної кількості кваліфікованих працівників.
Вплив будівництва не обмежується прямою зайнятістю та доданою вартістю — розвиток сектору формує попит і в суміжних галузях: виробництві будівельних матеріалів, машин і обладнання, транспорті, інженерії та професійних послугах. Тож кадрова спроможність будівельного сектору безпосередньо впливатиме на темпи й сталість відновлення української економіки.
Виклик полягає не лише в тому, щоб підготувати більше працівників. Україні потрібна стала система, яка регулярно адаптує навчання до реальних потреб сектору. Роботодавці зазначають, що чимало наявних навчальних програм недостатньо враховують сучасні технології, матеріали, обладнання та організацію робіт, тому випускникам і новим працівникам часто потрібна додаткова практична підготовка безпосередньо на підприємствах.
«Будівельний сектор має вирішальне значення для відновлення України — від відбудови житла та критичної інфраструктури до створення робочих місць і розвитку суміжних галузей. Німеччина вже підтримує Україну на цьому шляху, зокрема через партнерства між німецькими й українськими компаніями та ініціативи, спрямовані на підготовку кваліфікованих кадрів. Дорожня карта створює основу для системної співпраці держави, бізнесу, закладів освіти та міжнародних партнерів. Її реалізація може не лише посилити кадрову спроможність будівельного сектору, а й відкрити нові можливості для німецько-українського економічного співробітництва», — зазначив Єнс Бусма, керівник відділу співробітництва Посольства Німеччини в Україні.
«Дефіцит кваліфікованих працівників у будівельному секторі — один із ключових викликів, що впливають на відновлення України. Але це й ширше, стратегічне питання, яке виходить за межі самої відбудови. На шляху України до вступу в Європейський Союз дедалі важливішим стає наближення системи професійної освіти, кваліфікацій і визнання навичок до стандартів і практик ЄС — зокрема зміцнення механізмів визнання кваліфікацій та підтримка мобільності робочої сили на європейському ринку праці. Дорожня карта — важливий крок у цьому напрямі, і Європейський Союз і надалі підтримуватиме Україну в розбудові сучасної, стійкої системи навичок, орієнтованої на майбутнє», — зазначив Генрік Вітфельт, керівник сектору з питань державних фінансів, підтримки бізнесу та соціальної політики Представництва Європейського Союзу в Україні.
Як розробляли дорожню карту
Дорожню карту підготовлено в межах проєкту Bridging Skills for Construction, що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії як частина Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яку впроваджують Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL). Основний партнер реалізації проєкту — Конфедерація Будівельників України.
Документ розробили Ольга Сидорчук, голова Комітету Конфедерації Будівельників України з питань законопроєктної та нормативної діяльності, партнерка юридичної компанії Altelaw&Sempra, та Іван Федорін, радник з питань будівництва Altelaw&Sempra. Аналітичне забезпечення здійснювала Тетяна Ситник, керівниця відділу B2B і стратегічних досліджень CBR.
Дослідницькою основою дорожньої карти стало згадане вище галузеве дослідження дефіциту робітничих кадрів у будівництві — опитування репрезентативної вибірки з 200 будівельних компаній та 20 глибинних інтерв'ю з представниками бізнесу, виробників будівельних матеріалів, галузевих асоціацій, профспілок, закладів професійної освіти та органів влади. Обговорення результатів і проєкту Дорожньої карти відбувалося за участі Міністерства економіки та довкілля, Державної служби зайнятості, Міністерства освіти і науки та Національного агентства кваліфікацій.
Дослідження допомогло визначити причини розриву між підготовкою кадрів і потребами роботодавців, перспективні моделі співпраці бізнесу й освіти, а також професії та компетентності, які мають стати пріоритетними для пілотного впровадження.
Від аналізу проблем — до практичних рішень
Дорожня карта переводить кадрові виклики у скоординований комплекс практичних, орієнтованих на попит дій для держави, будівельного бізнесу, закладів освіти, кваліфікаційних центрів і партнерів з розвитку.
Серед ключових запропонованих напрямів:
- модернізація ваучерів на навчання та створення прозорого механізму співфінансування підготовки кадрів державою і бізнесом для переліку пріоритетних професій, який регулярно оновлюватиметься відповідно до попиту в будівництві;
- адаптація навчання до проєктного характеру роботи, субпідряду, самозайнятості, мобільних бригад та інших поширених у секторі моделей зайнятості;
- запровадження фінансових та інших стимулів для роботодавців, які інвестують у навчання працівників, практичну підготовку, наставництво на робочому місці та працевлаштування підготовлених фахівців;
- створення репрезентативної Галузевої ради для координації прогнозування потреб у кадрах, визначення пріоритетних професій, розвитку навчальних програм і залучення роботодавців;
- розроблення цифрової професійної ID-картки будівельника для фіксації підтверджених кваліфікацій, сертифікатів з безпеки праці та професійного досвіду з урахуванням європейських підходів;
- використання інфраструктурних проєктів, що фінансуються банками розвитку та міжнародними партнерами, як майданчиків для навчання, практики й набуття професійного досвіду людьми, які входять у будівельний сектор;
- посилення спроможності сектору навчати, оцінювати та сертифікувати працівників через розроблення й оновлення професійних стандартів, розвиток кваліфікаційних центрів і механізмів оцінювання за участі роботодавців.
Окрему увагу приділено короткостроковим і модульним програмам, навчанню безпосередньо на підприємствах, оплачуваній практиці, підготовці наставників, визнанню попереднього навчання та практичного досвіду. Такі формати мають допомогти ветеранам, внутрішньо переміщеним особам, жінкам, самозайнятим працівникам та іншим людям швидше входити або повертатися до будівельних професій.
Дорожня карта охоплює період до 2030 року й передбачає поетапний перехід від підготовки рішень і пілотування нових моделей до їх інституційного закріплення, масштабування та сталого фінансування. Її реалізація потребуватиме спільних рішень і ресурсів держави, будівельного сектору, закладів освіти та партнерів з розвитку. Наступні кроки — узгодження пріоритетів, визначення відповідальних сторін і ресурсів та запуск поетапного впровадження запропонованих рішень.
